Карта

Рейси до Дубровнік

Це місто – абсолютна історична пам’ятка, занесена до списку Всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Дубровник – місто-музей, яке варто відвідати кожному, хто, за словами Бернарда Шоу, шукає рай на землі.

 

Куди піти?

Страдун – центральна вулиця. Як і багато інших вулиць у старій частині міста вона пішохідна. Дивують блискучі та гладенькі камінці, якими викладено Страдун. На них можна кататися як на лижах. Насправді це вапняк затертий з часом. З обох боків вулиці розташовані Великий та Малий Онуфрієві фонтани. Вони і досі живлять місто питною водою. Одразу помічаєш динамічність міста, якому давно перевалило за 1 тисячу років. В цьому місті все зроблено так, аби тішити око: вузенькі білі вулички, дивовижної краси стародавні церкви, монолітні сосни та синє-синє море Далмації. 

Особливої уваги заслуговує Княжий палац. Збудований у стилі раннього Відродження та готики, він розміщував у собі всі найважливіші адміністративні споруди міста: кімнати, в’язницю, склад для зброї, зали для зустрічей і суд. Тут зберігалися ключі від міських воріт, які замикали на ніч. Самі ворота були збудовані у 16 столітті і являли собою центральний вхід до міста з боку суші.

Варто побувати у церкві Святого Власія, покровителя міста. Всередині на вівтарі розташована його срібна статуя. В його руках знаходиться макет міста до 1667 року, до того, коли воно було пошкоджене землетрусом.

Найбільшим надбанням міста є велика гавань,з якої відкривається чудова панорама на море, де до сьогоднішнього дня швартуються катери та рибацькі човни. Неподалеку можна завітати до акваріуму та музею мореплавства.

Найстарішою будівлею міста є, мабуть, Собор Вознесіння Діви Марії. Храм було збудовано на місті романської церкви, вік якої починав відлік у 12-му столітті. Нині собор виповнено у стилі італійського барокко. У Дубровнику є Палац Сонця, збудований у першій половині 16-го століття. Сьогодні тут розміщено міський архів. В цілому, майже кожен будинок у старій частині Дубровника – це витвір мистецтва та значна історична цінність.

Хорвати відкриті, дружні, розумні, прості та пунктуальні. Врешті-решт, вони дуже близькі за менталітетом до українців та східних слов'ян. Їх практичність гармонічно поєднується з романтичністю. Цілком нормально побачити як наприкінці робочого дня вони спостерігають за заходом сонця.

Місцеві делікатеси досить прості: це прошутто (за аналогією з пармською шинкою), овеча бринза з островів, маринована риба, оливки та інжир. У пекарнях, заслуговують на увагу буреки (крученики з тіста з м'ясом та сиром з травами) та рузи (з шинкою та сиром). В цілому основною проблемою є важкий вибір: в Дубровнику багато затишних кафе та ресторанів на будь-який смак. Варто повечеряти в одному з ресторанів з видом на море чи фортецю.

 

Цікаво знати

Місто, відоме сьогодні як Дубровник, було засновано в 7 столітті, коли в пошуках притулку, жителі стародавнього міста Епідор зайняли невеликий острів поряд з узбережжям. Тоді ця місцевість мала латинську назву Рагуза. Згодом на материку було збудовано слов’янське поселення Дубрава. Через 500 років після заснування міста, протоку між островом та узбережжям було засипано. Так два міста об’єдналися в одне – Дубровник. В місці протоки  було викладено центральну вулицю Страдун. До цього моменту потрапити до міста можна було лише через міст та основні ворота.

 

Коли поїхати?

Найкраще їхати в час сезону, який у Хорватії триває з кінця травня по вересень, коли Адріатичне море прогрівається до приємної температури. 

Найдешевші авіаквитки до Дубровнік з...

Зображення за допомогою Flickr/Michael Cavacn

На цій сторінці відображаються лише найнижчі орієнтовні ціни, знайдені за останні 45 днів.